Фраєрман Теофіл Борисович

(1883, м. Бердичів – 1957, м. Одеса)

Художник, представник одеської та паризької шкіл.

1896 - 1902 рр. – навчання на безкоштовних недільних вечірніх курсах при Одеській рисувальній школі, потім навчався на живописному відділенні школи.
1902 р. переїхав у Мюнхен, кілька місяців студіює в художній школі А. Ажбе (А. Ažbe).
1905 р. дістався Парижа, жив на Монпарнасі в знаменитому «Вулику» («La Ruche»). Був формівником у скульптора Аронсона, згодом – у О. Родена.
1905-1913 рр. – навчався в Паризькій національній вищій школі образотворчих мистецтв (Ecole Nationale Supérieure des Beaux-Arts de Paris, ENSBA) у Г. Ферр`є (Gabriel Ferrier).
1908–1910 рр. – брав участь в Осінніх салонах (Salon d'Automne). Під час сьомого «Осіннього салону» (1909) обраний його дійсним членом. Придбав квартиру та майстерню.
1910-1912 рр. – брав участь у  Салоні Товариства незалежних художників (1910) та інших Салонах. Співпрацював з галерею Девамбез (Galerie Devambez, 1912). Періодично виставлявся в Венеції, Відні, Нанті.
1914-1917 рр. – з початком Першої світової війни переїхав до Лондону, де працював як художник.
У лютому 1917 р. повернувся до Одеси.
1917– 1920 рр. приєднався до діяльності Товариства незалежних художників (ТНХ), приймав участь в виставках ТНХ, увійшов до складу журі деяких з них, викладав у Вільної академії красних мистецтв Товариства.
1919 р. – розпочав роботу в Комісії щодо оцінки й розподілу художніх цінностей, яку було перейменовано на «Комітет охорони пам’ятників мистецтва і старовини» (Губкопис), увійшов до складу експертної комісії.
1920 р. – Створено Музейний фонд, який очолив Т. Фраєрман.
1920–1948 рр. – професор, завідувач кафедри живопису і рисунка Одеського Політехнікуму мистецтв (після реорганізацій Одеський художній інститут потім Одеське художнє училище).
1920-1922 рр. – відкриття Першого народного художнього музею (1-ий НХМ) у колишньому палаці М.Толстого (Сабанеєв міст, 4). Т. Фраєрман затверджений на посаді завідувача новоствореного музею.
1927 р. приймав участь в різних мандрівних виставках. Увійшов до Об’єднання сучасних митців України.
1930 р. – брав участь у створенні Одеської філії Всеукраїнського кооперативного товариства «Художник».
Виконав ескізи для оформлення Єврейського театру в Одесі.
1934 - 1951 рр. – почав викладати в Одеському інституті інженерів цивільного та комунального будівництва (потім Одеський будівельний інститут - ОБІ), очолив кафедру живопису, графіки і скульптури. 
1949 р.через утиски у період «боротьби з формалізмом і космополітизмом» звільнений з ОМЗСМ. Потім повністю залишив педагогічну та музейну роботу.
1952–1956 рр. – дає індивідуальні уроки О. Соколову на службовій квартирі (вул. К. Лібкнехта, 16). 

Роботи зберігаються в колекції Музею сучасного мистецтва Одеси (МСМО), Одеському музеї західного і східного мистецтва (ОМЗСМ), численних приватних збірках та колекціях.