Баранов-Россіне Володимир Давидович
   (1888 р., Херсон – 1944 р., Аушвіц)
 

Майстер українського авангарду, живописець та скульптор.
1903–1908 – навчався в Одеському художньому училищі. 
У 1908 році вступив до Петербурзької Академії мистецтв, але провчився там лише рік. 
У 1910 році вирушив до Парижа, де разом з Марком Шагалом, Хаїмом Сутіном та іншими оселився у знаменитому “Вулику”. 
У 1923-1924 роках провів два «кольорових» концерти в театрі ім. Вс. Мейерхольда та у Великому театрі в Москві.
У 1925 році емігрував до Парижа. 
У 1944 році загинув у концтаборі «Аушвіц».

Домінантне місце в мистецтві Баранова-Россіне займали абстрактні композиції. Водночас митець створював великі полотна, які представляли собою динамічне аранжування традиційних сюжетів з використанням фігуративних елементів. Працював у низці новочасних течій і напрямків: фовізмі, кубізмі, дадаїзмі, абстракціонізмі та сюрреалізмі.

Брав участь в Осінніх Салонах та Салоні Незалежних. Перша персональна виставка відбулася в Норвегії під час Першої світової війни. Після Лютневої революції, повернувшись до Російської імперії, він брав активну участь в авангардному русі. 

Баранов-Россіне був автором «оптофону» – типу «кольорового» фортепіано. Цей апарат за допомогою клавіш дозволяв проектувати на екран близько трьох тисяч відтінків спектру.

Твори Баранова-Россіне експонуються в Нью-Йоркському музеї сучасного мистецтва, музеї Гіршгорна у Вашингтоні, Національному центрі мистецтва та культури імені Жоржа Помпіду в Парижі, музеї Людвіга в Кельні, музеї Вільгельма Лембрука в Дуйсбурзі та Одеському національному художньому музеї та Музеї сучасного мистецтва Одеси.